«Колисав мою колиску вітер рідного Поділля …»
Богдан Лепкий
Вітер рідного Поділля не тільки колисав колиску всесвітньовідомого поета Богдана Лепкого. Гусятинщина з давніх давен і до сьогодні живе на стрімких перехрестях віків. До нас, сучасників, цей вітер доносить і відгомін Трипільської культури, і молитви язичників-старовірів,і тупіт коней нападників-кочівників,і пам»ять про звитяги Северина Наливайка, і людську вдячність винаходу Пулюя, і таємничий шепіт неопалимої купини, і дзвони древніх храмів… Чується у ньому й фестивальне розмаїття «Пісенних Медоборів»,і сила Новозбручанських мінеральних вод, і течія легендарного Збруча, зі згадки про якого розпочинаються усі розмови про нашу Гусятинську землю.
Для когось Гусятинщина – край, в якому він народився, для когось – край,де він живе,для іншого – край,де довелось бути гостем…
Але кожному,хто хоча б раз доторкнувся до нього , назавжди залпам»ятається його краса, історія та яскраві перспективи.
|
|
Гусятинський район розташований в південно-східній частині Тернопільської області. Район межує з Підволочиським, Теребовлянським, Чортківським районами Тернопільської області та Чемеровецьким і Городоцькими районами Хмельницької області. Площа району становить 1016,6 кв.км., що складає 7,4% території області. Адміністративним та культурним центром району є смт.Гусятин, розташоване на відстані 79 км від обласного центру і в якому проживає 7,2 тис.населення. Селище Гусятин - районний центр на сході Тернопільської області. Колись це була єдина адміністративна одиниця, що включала в себе однойменні населені пункти по обидва береги Збруча. Але розподіл Польщі, в кінці XVIII століття, розділив Гусятин на романівську й габсбургську частини. Після Першої світової й до 1939 року, по Збручу проходив кордон між Польщею й Радянським Союзом. За радянських часів, та й зараз, річка розділяє вже Хмельницьку й Тернопільську області України. Згодом лівобережна частина колишнього Гусятина стає ординарним селом. Правобережний же Гусятин розвивався більш активно , тому зараз населений пункт під назвою Гусятин асоціюється перш за все зі значно крупнішим Гусятином тернопільським. В Гусятині збереглися дві споруди ,які служили і духовними храмами, і оборонними спорудами– іудейська синагога й церква святого Онуфрія(нині-УГКЦ). |
Місцева синагога була побудована приблизно в середині XVІ століття..
На території райцентру похоронений єврейський мудрець, рабин – чудотворець, автор філософських творів Давид Мокше Фрідман (1827 – 1904рр.). Відновлена його могила знаходиться біля житлового будинку по вул. Тернопільській, 4.
Збереглася і пам`ятка архітектури-костел бернардинців.
Сьогодні костел-діюча культова споруда, яка належить релігійній громаді РКЦ. Упродовж років і до сьогодні найвідомішим гусятинцем є Северин Наливайко.
Брендом як райцентру, так і району є родовища лікувальних мінеральних вод.
У Гусятині розташувався бальнологічний санаторій "Збруч" – круглорічна оздоровниця урологічного та гастроентерологічного ухилу.
|
|
Санаторій "Збруч" працює на базі двох цілющих джерел Новозбручанського родовища мінеральних вод. За цими ж напрямками працює реабілітаційне відділення Гусятинської центральної районної комунальної лікарні. Розвитку різних видів як внутрішнього так і міжнародного туризму, оздоровленню та повноцінному відпочинку усіх бажаючих і створенню сучасної туристичної інфраструктури сприяє також вдале географічне розташування, значні природні і мінеральні ресурси. Саме на території Гусятинського району є природний заповідник „Медобори. Природний заповідник Медобори |
Він утворений з метою збереження унікальних природних комплексів у 1990 році і займає площу 9455 га
Для туристів співробітниками заповідника передбачено три маршрути. Два з них - на гори Гостра й Богит - науково-пізнавальні, третя - на гору «Пуща пустельника» - для широкого кола туристів Захоплення виникають у всіх, хто відвідує ці місця, вертикальні печери «Перлинна», «Христинка», «Пуща відлюдника». Наскельна печера Відлюдника не обійшлась очевидно, без людських рук, бо більше нагадує келію. В ній до 1947р.проживали один одного монахи – схимники.
В околицях с. Вікно знаходиться мальовничий природний комплекс, до якого на обширній території входять: карстове озерце Вікнини, гора Любовня, кілька скелястих вапнякових горбів, Франкові скелі (названі в честь перебування в селі визначного українського письменника І.Франка).
Недалеко від села Калагарівка є обширна (6,5га) територія урочища «Заріка», яке прилягає до річки Збруч. Тут природно створені всі умови для здорового відпочинку. Кожного року в цьому місці влітку стихійно відпочивають і набираються сил сотні людей.
Цікавим у плані активного сільського туризму та оздоровлення є територія сіл Красне, Козина та їх околиці. Тут облаштовано кемпінг «У Збруча».
Неподалік села Кокошинці, в заплаві річки Збруч є мальовниче місце. Воно придатне для повноцінного відпочинку, купання, катання на катамаранах, човнах. Щорічно тут стихійно відпочиває багато людей. В селі є приміщення бувшої школи та шкільної майстерні з прилягаючою територією 0,70га в доброму стані
Шляхи не починаються з нічого. І тому про кожну мить життя Гусятинщини ми знаємо все. Якщо захоче знати і турист, то матиме можливість це зробити у наших музеях (заставка музеї). У районі їх 16.
Упродовж років тішить око і жителів району, і туристів Хоростківський дендрологічний парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва, яка поєднує в собі різновиди французького і англійського стилів паркобудівництва. Тут можна побачити найрізноманітніші види, в тому числі і екзотичні, рослин та дерев, виплеканих умілими та турботливими людськими руками(заст. Хоростківський дендропарк). У самому ж Хоросткові туриста приємно вразять і храми, і пам»ятники, і старовинні панські палаци.
Гусятинський край також багатий і щедрий талантами, має великі та славні наукові, літературні, мистецькі та духовні традиції. Гусятинщина – батьківщина славнозвісного поборника волі і незалежності волі і незалежності українського народу Северина Наливайка, Фізико – електротехніка Івана Пулюя, мовознавця і літературознавця Василя Сімовича, відомих українських письменників - літературознавців Дениса Лукіяновича, Дмитра Макогона, Богдана Лепкого, Мирослава Капія, Миколи Тарнавського, діячів мистецтва Івана Левицького, Дениса Січинського, Клима Чічки – Андрієнка, Ювеналія Мокрицького, Ліщинського.
У містах і селах краю народилися, жили і творили відомі таланти художнього слова Марія Валевська, Тимон Забороські, Юзеф Пайгерт.
В с. Суходіл народився відомий поет – пісняр Степан Галябарда заслужений діяч мистецтв України, у Чагарах - співак та меценат Михайло Мацієвський (заставка «Вони прославили наш край»)
В с. Крогульці збереглася дерев’яна церква Святої Параскеви , 1512р..
Цікавою в архітектурному плані є церква Воздвиження Чесного Хреста, 1630р., пам’ятка архітектури у Копичинцях.
В селі Сидорів, за 12 км від райцентру, знаходиться частково зруйнована фортеця (ХVI ст). Це цікава оборонна споруда, яка має науково-пізнавальне значення і є привабливою для туристів на туристичному маршруті). Цікавим для туристів у цьому ж населеному пункті є домініканський костел, збудований родиною Калиновських.. Є на сільському цвинтарі й унікальний гробівець. Тут покояться представники роду Пайгертів-останніх власників Сидорва,які володіли ним до 1939року.Фахівці кажуть, що рівного йому не тільки немає в області.Пишноті гробів ця можуть позаздрити половина «мешканців» Личаківського кладовища.
|
|
Варто завітати і до Личковець та Трибуховець . Саме тут знаходиться відоме туристам «Личковецьке замчище»- палац, пам»ятник Заборовському, пам»ятник холері.У Трибухівцях можна побачити не тільки збережений, а й нині діючий водяний млин. Неподалік Личковець та Городниці знайдено скульптуру знаменитого Збруцького ідола, що в наукових колах має назву Святовид. |
У районі нараховується більше 20 благоустроєних ставків та кілька ставків для розведення риби в с. Коцюбинці, Чагарі.
Окремо про Чагарі. Віднедавна цей населений пункт став цікавим для гостей району. Насамперед приваблюють скульптури при в»їзді та виїзді, скульптурна композиція Архангела Михаїла, оригінальні сільські садиби тощо.
У плані релігійного туризму уже два роки відомим не тільки на Тернопільщині, а й за її межами є село Раштівці. Населений пункт став духовним центром православних рідновірців, бо знаходиться поблизу святинь рідновірців-гір Богит, Говда, Звенигород. Раштівці запрошують однодумців та зацікавлених осіб на щорічні свята Перуна, таборування характерного козацтва тощо.
Район має широко розгалужену мережу автомобільних доріг та залізничне сполучення. Через Гусятин пролягають залізничні маршрути на Київ, Тернопіль, Хмельницький, районні центри області, з станції Копичинці (24км від Гусятина) – на Москву, Харків, Чернівці, Одесу. Автобусні маршрути – на Тернопіль, Львів, Хмельницький, Івано-Франківськ, з Копичинець – на Чернівці, Коломию, Рівне, ЛуцькЧерез місто Копичинці проходить транзитний міжнародний шлях на Польщу, Молдавію, Румунію, Білорусь.
В районі перевезенням пасажирів в межах і за межами району займається 15 ліцензійних приватних перевізників, Послуги надають також приватні таксисти.
В районі є приватні готелі. Приймає на проживання і забезпечує харчуванням санаторій «Збруч». В названих готелях є заклади громадського харчування відповідно на 100і більше місць.
Функціонує мережа закладів громадського харчування: ресторани - місткістю від 60 до 150 чол., бари – місткістю від 20 до 50 чол., колективної та приватної форми власності.(закладка «туристична інфраструктура»)
В районі працює 1 кінотеатр, 54 заклади культури клубного типу, 46 бібліотек, 5 музичних шкіл, 2 театри.
Є ряд закладів розваг: у 10?ти будинках культури і клубних закладах проводяться дискотеки, є приватні більярдні зали (смт. Гусятин).
В районі функціонує 3 благоустроєні стадіони: м. Хоростків (один з найкращих в області), м. Копичинці, Гусятин;
Працює 3 спортивні школи: Густинська ДЮСШ з готелем для спортсменів (55чол.) і закладом харчування, спеціалізація - баскетбол, футбол, легка атлетика, загально-фізична підготовка, планування (є обладнаний басейн), Хоростківска ДЮСШ, спеціалізація – важка атлетика, волейбол, Копичинецький спортивний клуб «Надія», спеціалізація – футбол, волейбол, загально фізична підготовка.
Проведена відповідна робота щодо активізації сільського зеленого туризму. Жителі сіл Вікно, Личківці, Самолусківці, Чабарівка та інших мають підготовлені садиби і умови для прийому відпочиваючих у сфері зеленого туризму.Сьогодні 9 садиб у Личківцях та 2 у Гусятині приймають гостей краю.
Загалом у нас напрацьовано кілька пріоритетних напрямків щодо розвитку різних видів туризму:
Освітній – організація тематичних шкільних екскурсій до музеїв та музейних кімнат;
Оздоровчий –відвідування курортних місць для лікування та відпочинку;
Екологічний туризм - на території заповідника «Медобори»;
Фестивальний туризм – відвідування фестивалів, конкурсів, виставок, зокрема щорічного фестивалю дитячої та юнацької творчості «Пісенні Медобори»;
Сільський зелений туризм – пов`язаний з використанням сільських садиб ;
Релігійний – паломництво до святих місць ;
Пішохідний – пішохідні подорожі до природних. Історичних , культурних пам»яток ;
Водний – подорожі по річці Збруч на байдарках та катамаранах ;
Велосипедний – подорожі на велосипедах за маршрутом – Гусятин- Сидорів – Жабинці – Колиндяни – Дача Галілея - Чортків;
Спортивний – участь у спортивних змаганнях, відвідування цих заходів уболівальниками;
Екстремальний – участь в експедиціях до карстових печер;
Автомобільний – подорожі на автомобілях за маршрутом Київ- Сатанів – Гусятин – Київ.
Інформація відділу культури і туризму райдержадміністрації смт.Гусятин, вул. Наливайка 2 -0355721734
Останні новини
